Народився 29-го серпня 1985 року на 12-му кварталі - околиці Дніпра - районі між 2-ма заводами і 2-ма гілками залізничних шляхів.

З раннього дитинства в будинку було багато різної музики завдяки батькам. Платівки з діксілендом, рок-н-ролом, касети з боса-новою, сінті-попом, нью-вейвом та іншими принадами 80-х. Тато, хоч і не був професійним музикантом, але грав на трубі, баяні, трохи на гітарі і багато співав фальцетом. Тому на свята збиралися друзі, які на 99 відсотків були практикуючими музикантами та викладачами музики. Не дивно, що нас зі старшим братом віддали в музичну школу по класу фортепіано, яку я, на відміну від брата Тараса (який згодом дуже сильно вплинув на мої музичні смаки), кинув після 2.5 років навчання. На цьому моя офіційна музична освіта закінчилась.

Техногенність місця, в якому ми жили, не могла не вплинути на мій світогляд і в підлітковому віці, лазивши по звалищах навколо залізниці, у вухах вже грав індастріал, грандж, хардкор та інше ...

На прикінці 90-х у ліцеї познайомився з Олексієм Бадіним і відразу ж (через 15 років) ми створили DZ'OB.

Хотів стати дизайнером або архітектором, але нічого для цього не робив і вступив до фізико-технічного факультету ДНУ.

Самостійно опанував гітару, грав у декількох гуртах.

Брав уроки гри на кларнеті, але доля була проти.

У студентські роки став більше цікавитися електронною музикою. Краєм вуха познайомився із сучасною академічною. Пізнав авангардний рок 80-х і 90-х.

День міг запросто пройти так: вранці по дорозі на навчання в плеєрі грає Nirvana, після навчання в гостях у Льоші проводимо час, слухаючи Шнітке, Звуки Му і Курьохіна, прийшовши додому - суміш Radiohead та Slipknot. А якщо пощастить, то вночі (брудний, але задоволений) на черговій андеграундній вечірці в покинутому крематорії або просто в недобудові, буде D'n'B, noise, techno, наприклад.

Закінчивши ФізТех - зрозумів, що хочу пов'язати своє життя із музикою. Почав вчитися звукорежисурі, працюючи на місцевій студії звукозапису. Дотепер, окрім DZ'OB, займаюся звукорежисурою та саунддизайном.

Тепер любов (до діксі, джазу, боса-нови, сінті-попу, нью-вейву, гранджу, хардкору, айдіему, драм'н'бейсу, ембієнту, індастріалу, авангардному року, сучасної академічної музики), базові знання приладів та систем неруйнівного контролю і звичка з дитинства дихати креозотом (його запах був скрізь) допомагають створювати електронні шари для DZ'OB.

Вітаю! Я Олексій Старшинов - фаготист ансамблю DZ’OB. З раннього дитинства батьки віддали мене, мого брата і двох сестер у музику. Ось така велика і музична родина: )

У підлітковому віці, бувало, прогулював муз. школу та йшов грати у футбол з пацанами. Так як фагот інструмент досить незвичайний, часто доводилося демонструвати його місцевій шпані... Хлопці були просто в захваті!

Після закінчення музичного училища у рідному місті Кривий Ріг, разом з братом Василем (гобоїст гурту DZ’OB) переїхали до міста Дніпро, де продовжив навчання в академії музики. Пізніше почав працювати у симфонічному оркестрі місцевої філармонії де познайомився з багатогранним і прекрасним світом академічної музики!

У Дніпрі ми познайомилися з класними і дуже талановитими хлопцями Олексієм Бадіним і Максом Андрухом, що заснували неймовірний проект DZ’OB, в якому я маю честь брати участь в якості ексцентричного фаготиста!

Я народився і виріс у Дніпрі. Одним з ключових та визначальних моментів у біографії став мультфільм із музикою А. Шнітке, випадково переглянутий мною у п'ятирічному віці, коли батьків не було вдома. Неймовірна музика назавжди закарбувалася у моїй голові і дала початок багаторічним пошукам автора.

Значним фактором у розширенні музичного кругозору була непогана добірка вінілів у дідуся, в основному класики та джазу. Не дивлячись на захоплення музикою, у батьків були інші плани на моє майбутнє - поглиблені заняття математикою, ліцей інформаційних технологій та в результаті механіко-математичний факультет.

У ліцеї я познайомився з Максимом, співзасновником ансамблю. Моє захоплення академічною музикою і абсолютно протилежні музичні пристрасті Максима вилилися в експериментальний дует з електрогітарою та віолончеллю. Вільна імпровізація, нашарування абсолютно непов'язаних музичних фрагментів та інші експерименти, свідками яких стали мої родичі та сусіди, заклали основу для майбутніх музичних пошуків. На щастя, дует не дав жодного концерту, а через погану розвиненість інтернету початку 2000-х і відсутність соціальних мереж жодна композиція не була опублікована.

Потім наші шляхи з Максимом розійшлися - я почав вчитися в консерваторії, Максим переїхав до Києва.

Захоплення бароковою та сучасною академічною музикою перепліталося з відвідинами електронних тусовок в бомбосховищах і покинутих будівлях в пром-зоні.

Саме в консерваторії у мене народилася ідея та назва ансамблю. Але спочатку це був струнний квартет, потім ансамбль, який брав за основу музику соціальних танців, більшою мірою танго, і міксував з техно, академічною та джазовою музикою.

Історія DZ'OB почалася у 2014-му році, коли я закінчив консерваторію, а Максим повернувся із Києва.

Народилася в П'ятигорську, Росія. У 5 років вільно володіла грою на фортепіано. На слух грала випускну програму старшої сестри, яка у той час закінчувала музичну школу. Коли прийшла вступати до ДМШ, звичайно ж, з такими геніальними даними :), комісія переконливо просила батьків віддати замість фортепіано на скрипку. Відтоді все і почалося. Була лауреатом обласних конкурсів. Закінчила з двома червоними дипломами музичне училище за класом скрипки, потім Харківську консерваторію за класом альта. Тепер граю на двох інструментах. Скрипка змінює альт і навпаки. DZ’OB тому приклад! Окрім музики з 17 років займалася індустрією моди і краси, закінчила школу в цій сфері. Знімалася в різних журналах, працювала з відомими стилістами. Навіть був момент, коли музика відійшла на задній план. Кілька років не грала взагалі. Тоді здавалося, що музика залишилася в минулому. Після перерви грала в класичних ансамблях і оркестрах. Потім надійшла пропозиція спробувати на смак електронні біти вприкуску з класичними інструментами і це прийшлося до смаку! Проект DZ’OB був дуже незвичайний для мене. Але, потрапивши туди, він став улюбленим. Завдяки професіоналізму всіх учасників колективу, дружній атмосфері та інтересу до чогось творчо-новому.

Народився і виріс у місті Кривий Ріг, в Україні. Батьки з шести років записали мене і брата в музичну школу, але на гобої я почав грати випадково. Три роки я змінював інструменти: альтовий саксгорн (або просто альт :)), ударні та блокфлейта. А вже потім, за пропозицією нового вчителя, я почав грати на гобої.

Перший гобой (ленінградський!) батьки купили мені в музичному відділі магазину "тисяча дрібниць”. Незважаючи на це, інструмент мені сподобався і я поступив в музичний коледж Кривого Рогу.

Після закінчення коледжу мені пощастило стати учнем Володимира Юзефовича Шульмана - видатного виконавця і педагога, який на той момент почав працювати в Дніпровській Консерваторії. Саме він зробив з мене того музиканта, яким я є зараз. Він прищепив мені любов до класичної та сучасної академічної музики, та її розуміння як мистецтва і мети в житті.

Ось тоді я і познайомився з Олексієм Бадіним і Максом Андрухом.

Все почалося з того, що Олексій запропонував послухати Alarm Will Sound, а потім і участь в ансамблі. Відтоді і дотепер я радий і гордий бути учасником DZ'OB.